SWOT-АНАЛІЗ
ПРОПОЗИЦІЇ ЧЛЕНІВ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПИТАНЬ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЯРМОЛИНЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ
за підсумками другого засідання 30.06.2023 року
БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЯРМОЛИНЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
ЯРМОЛИНЕЧЧИНА – громада, комфортна для проживання, у якій створені умови для гармонійного та безпечного життя людей, розташована в центрі Хмельниччини із вигідною логістикою, розвинутим аграрним сектором, наявними можливостями переробки місцевих ресурсів, впевнено створює майбутнє!
SWOT-АНАЛІЗ
сильних, слабких сторін територіальної громади, можливостей і загроз
Ярмолинецької селищної територіальної громади
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
СЛАБКІ СТОРОНИ |
позитивні фактори громади, які можуть бути використані для її розвитку |
негативні фактори громади, які заважають її розвитку |
Це внутрішні ресурси і можливості, які представляють основу для розвитку конкурентних переваг. Що ми маємо в громаді таке, чого не мають інші? Що ми робимо, або ми можемо зробити краще, ніж інші? |
У чому ми гірші за інших? Що може суттєво загальмувати наш розвиток? У чому ми зазнаємо невдач?
|
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ |
|
Вигідна логістика громади (розташування на автодорозі державного значення Н-03, перехрестя напрямів, наявність залізниці, близькість до обласного центру) |
|
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ, РИНОК ПРАЦІ |
|
Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів |
Висока частка незайнятого населення |
Діяльність ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» |
Складна демографічна ситуація |
|
Відтік молоді за межі громади |
ЕКОНОМІКА |
|
Розвинений агросектор |
Тіньова зайнятість населення |
Наявність вільних невикористовуваних приміщень та земельних ділянок комунальної власності |
Дефіцит трудових ресурсів робітничих професій |
Якісні ґрунти |
Невідповідність пропозиції робочих місць, низька заробітна плата пропонованих вакнсій |
Унікальне родовище глауконіт кварцових пісків |
Відсутність механізму розпаювання земель державної власності |
Достатня логістична інфраструктура |
Безробіття |
|
|
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ, ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА |
|
Наявність розгалуженої мережі електропостачання, водопостачання, газопостачання |
Незадовільний стан дорожнього покриття, зокрема, в сільській місцевості |
Наявність телекомунікаційного покриття (телефонний, мобільний, Інтернет, поштовий |
Відсутність сучасних очисних споруд та незадовільний стан переважної більшості інженерних мереж (систем водопостачання, центрального водовідведення) |
|
Відсутність перевізників на окремих автобусних маршрутах громади |
|
Недосконала робота пересувних відділень поштового зв’язку |
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА (ОСВІТА, ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я, КУЛЬТУРА ТА СПОРТ) |
|
Наявна достатня мережа навчальних закладів, освічені професійні педагогічні кадри |
Недостатність інфраструктури для організованого дозвілля жителів |
Наявність закладів позашкільної освіти: будинок дитячої та юнацької творчості, дві мистецьких школи, дитяча юнацько-спортивна школа) |
Приміщення потребують впровадження заходів із теплореновації та підвищення енергоефективності |
Розвинута система медичних закладів в громаді |
Недостатня кількість дітей шкільного та дошкільного віку у сільських населених пунктах громади, невідповідність потужностей на які розраховані навчальні заклади |
Належний рівень національно-патріотичного виховання у закладах освіти громади |
Невідповідність матеріально - технічного забезпечення закладів соціальної інфраструктури сучасним вимогам |
Якісне надання послуг вторинної та первинної медицини, освіти, культури |
Недостатнє медичне обслуговування у сільській місцевості |
|
Відсутність спеціалізованого закладу для самотніх осіб похилого віку у громаді |
|
Неналежний стан укриттів закладів соціальної сфери |
ЕКОЛОГІЯ, НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ |
|
Незначне антропогенне навантаження |
Відсутня система роздільного збору по сільських населених пунктах та переробки сміття загалом по громаді |
|
Незадовільне утримання об’єктів природно - заповідного фонду |
ТУРИЗМ ТА ІСТОРИКО – КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА |
|
Наявність історичних пам’яток |
Відсутність готелів |
Рекреаційні ресурси (водні, лісові ) |
Недостатня промоція туристичного потенціалу громади |
УПРАВЛІННЯ ГРОМАДОЮ (МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ, АКТИВНІСТЬ ЖИТЕЛІВ ГРОМАДИ ) |
|
Громада – більша частина ліквідованого Ярмолинецького району з наявними структурними підрозділами центральних органів виконавчої влади |
Пасивне відношення частини жителів громади щодо її діяльності та розвитку
|
Функціонування Центру надання адміністративних послуг Ярмолинецької селищної ради |
Низька активність організацій громадянського суспільства |
Діяльність місцевої влади спрямована на розвиток громади та залучення інвестицій |
Відсутність просторового планування громади та населених пунктів |
Наявність інформаційних ресурсів для висвітлення діяльності роботи життя громади: офіційний сайт Ярмолинецької селищної ради, сторінка у Facebook, громадсько- політичний тижневик «Вперед»
|
Недостатня робота над створенням та просуванням позитивного іміджу громади та її можливостей |
МОЖЛИВОСТІ |
ЗАГРОЗИ |
позитивні фактори зовнішнього впливу, які сприяють розвитку громади |
негативні фактори зовнішнього впливу, які заважають розвитку громад |
Пошук таких шансів, які відкриються у майбутньому завдяки існуючим сьогодні сильним сторонам. Які можуть бути знайдені можливості для розвитку громади? Які зовнішні умови можуть допомогти у досягненні мети? |
Які зовнішні тенденції можуть перешкодити нашому розвитку або обмежити його? Які шкоди можуть завдати змін?
|
Економічне зростання в державі, підтримка регіонального розвитку і малого, середнього бізнесу |
Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну |
Збільшення кількості проєктів та можливостей міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть територіальні громади. |
Нестабільність національної валюти. |
Розвиток альтернативної енергетики на місцевому, регіональному та державному рівнях. |
Високий рівень корупції на національному рівні |
Утримання євро інтеграційного курсу,підвищення зацікавленості зовнішніх інвесторів, завершення розпочатих інвестиційних проектів |
Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів. |
СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ЯРМОЛИНЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Сценарій – послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Елементи сценарного моделювання відображають, передусім, вплив на громаду зовнішніх факторів.
Основними сценаріями розвитку є інерційний (песимістичний), модернізаційний (оптимістичний) та реалістичний.
Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку.
Інерційний сценарій базується на припущеннях, що баланс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на громаду, як суспільне та соціально-економічне явище, залишається незмінним, система змінюється за попереднім алгоритмом, тобто за інерцією. В цілому, суспільно-економічний стан країни та регіону є або нейтральним, або таким, що не сприяє розвитку громади.
Базові припущення інерційного сценарію (національний рівень):
1. Збройна агресія росії по всій території України триває.
2. Зростають видатки державного бюджету на утримання армії та ВПК.
3. ВВП країни зростатиме повільно.
4. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, продовжується неконтрольована інфляція.
5. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає.
6. Податкова система не сприятиме розвитку МСП.
7. В умовах суттєвої корекції тарифів на енергоносії підвищується вірогідність збільшення рівня несплати платежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.
Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:
1. Сільськогосподарська структура економіки громади залишається без суттєвих змін.
2. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді залишаються на тому ж рівні.
3. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується.
4. Поступове зменшення кількості населення та старіння в сільській місцевості.
5. Нестача коштів на модернізацію об’єктів інфраструктури.
Результат інерційного сценарію:
демографічна ситуація на найближчі роки погіршується, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що відповідно призводить до зростання навантаження на працездатне населення;
внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат;
сільські території продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення;
несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки;
розпорошення коштів по населених пунктах громади не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки;
рівень розвитку освіти залишиться на тому самому рівні;
кількість закладів загальної середньої освіти поступово буде скорочуватись за рахунок приєднання до опорних закладів та закриття малокомплетних закладів освіти;
соціально-економічна ситуація у країні та в громаді не поліпшиться, що вплине як на стан здоров’я населення, так і на оснащення сучасним обладнанням медичних підприємств;
профілактичні заходи не ефективні; зростає захворюваність населення, що призведе до подальшого погіршення демографічної ситуації;
водозабезпеченість території громади скорочується, води нерівномірно розподіляються по території, не всі галузі забезпечені необхідною кількістю води. Якість води не завжди відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Збільшується об’єм скидання недостатньо очищених зворотних вод у водні об’єкти;
рівень зайнятості населення має незначний ріст;
структура промислового виробництва залишається без змін, левову частку й надалі займають низько і середньо технологічні підприємства переробної промисловості. Дещо кращі шанси отримує аграрна галузь завдяки попиту на продукти харчування, однак існуючий склад виробництва сільськогосподарської продукції (переважання частки одноосібних господарств) завадить масовому переведенню виробництва на високотехнологічні рівні. МСП розвиватиметься незначними темпами, основними сферами діяльності будуть торгівля та надання послуг.
Модернізаційний (оптимістичний) сценарій розвитку. Модернізаційний сценарій розвитку базується на припущеннях, формування дуже сприятливих зовнішніх (міжнародних, національних) та внутрішніх (в громаді) факторів впливу. Тобто громада максимально скористається можливостями стрімкого розвитку країни.
Базові припущення модернізаційного сценарію (національний рівень):
1. Внаслідок політичного тиску Заходу збройна агресія рф на території України припиняється.
2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ збільшуються, а додаткові вивільнені кошти спрямовуються на розвиток.
3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
4. ВВП країни починає зростання.
5. Гривня стабільна або рухається в прогнозованому валютному коридорі.
6. Інвестиційна привабливість країни покращується, зростає інтерес інвесторів до впровадження бізнес проєктів.
7. Оптимізуються тарифи на комунальні послуги.
Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:
1. Сформовано базові планувальні документи громади: розроблена стратегія розвитку, Генеральний план, схеми зонування земель громади, схема планування громади, інвестиційний паспорт громади тощо;
2.. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для інвесторів.
3. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції.
4. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку області та, відповідно, програми Державного Фонду регіонального розвитку та інших фондів, що надають технічну або фінансову допомогу.
5. Громада ефективно використовує державну субвенцію, позабюджетні кошти з грантових та інвестиційних джерел на розвиток інфраструктури;
Результат модернізаційного сценарію:
Громада поступово формує свій новий імідж інвестиційно-привабливої території: високотехнологічний та екологічний. Внаслідок ефективної політики місцевої та регіональної влади громада залучає стратегічних інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства; існуючі промислові виробництва на території громади модернізуються та збільшують обсяги виробництва промислової продукції;
активно розвивається туристично-рекреаційна галузь, включаючи садиби зеленого туризму, туристичні маршрути вихідного дня тощо;
зростає рівень доходів населення;
проєкти розвитку в рамках реалізації Стратегії активізують економічне життя на сільських територіях, формуючи «якірні точки» економічного зростання, зокрема це розвиток кооперативного руху, створення та підтримка не аграрних видів бізнесу тощо;
активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді;
реформовані заклади охорони здоров’я будуть оснащено необхідною сучасною високотехнологічною апаратурою, підвищиться якість надання медичної допомоги.
Проведені профілактичні заходи вплинуть позитивно на різні захворюваності, у першу чергу системи кровообігу, органів дихання та травлення, не злоякісні пухлини.
Поліпшення ситуації в соціально-економічній сфері країни та громади призведе до збільшення народжуваності населення;
екологічно безпечна громада зі сприятливими, комфортними та безпечними умовами для життєдіяльності людини;
задоволено потреби населення в дошкільних навчальних закладах;
швидкими темпами виводиться з «тіні» малий і середній бізнес;
створюються нові привабливі для працівників робочі місця;
середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в громаді за рівнем наближається до середньо українського показника; рівень безробіття зменшується.
Реалістичний сценарій може бути побудований на підставі появи факторів, що будуть ускладнювати умови реалізації оптимістичного сценарію.
Підвищення інвестиційної привабливості громади відбувається поступово, відтак левова частка ресурсу громади буде скеровуватись на окремі території, створюючи локальні «точки зростання».
На цих територіях стане можливий інноваційний шлях розвитку як наявних там, так і нових промислових об’єктів та виробництв, активізується малий і середній бізнес, створюючи мережі логістичного забезпечення.
З часом набуватимуть інноваційного розвитку інші території громади. Суттєво покращиться екологічна ситуація громади шляхом впровадження роздільного збирання сміття в населених пунктах громади.
Родючі грунти громади виступатимуть її основним капіталом, і через використання високих екологічних технологій у сільськогосподарському виробництві (розвиток сучасних тваринницьких і рослинницьких комплексів), стануть основним джерелом доходу.
Екологічна ситуація та рівень екологічної безпеки громади не зазнає суттєвих змін і відповідає сьогоденню. Стан атмосферного повітря залишається стабільним і в порівнянні з минулими роками значно не погіршується.
Мережа закладів та якість надання освітніх послуг покращуються в межах доступних фінансових ресурсів.
Продовжуватиметься реформування закладів охорони здоров’я, їх потужності матимуть можливість надання доступної та якісної допомоги населенню, знижуватиметься наявний рівень захворюваності населення, що призведе до стабілізації рівнів народжуваності та смертності.
Рівень безробіття зменшується. Вихід економіки з «тіні», зокрема у МСП, стимулюється державою недостатньо. Соціальна інфраструктура та соціальні послуги покращуються повільно в межах доступних фінансових ресурсів
Членами Робочої групи вибрано реалістичний сценарій розвитку.