Пам’яті молодшого сержанта ЗСУ Шинкарчука Руслана Васильовича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом і безмежною вдячністю вшанувала пам’ять нашого земляка, захисника — Руслана Васильовича Шинкарчука. Минуло вже два роки з дня, коли він відійшов у вічність, віддавши найдорожче — своє життя.
Руслан Шинкарчук народився 6 січня 1970 року в селі Ясенівка.
У рідному селі пішов до школи. Професійну освіту здобував у місті Хмельницькому, де навчався на електрика.
У 1990-х роках Руслан працював на радіозаводі, згодом певний час служив в одній із військових частин на Хмельниччині. Виїжджав на заробітки за кордон.
Війна, яку 2014 року розв’язала росія проти України, змінила долю Руслана Шинкарчука. У 2015 році він ухвалив рішення приєднатися до українського війська. Після двох років служби повернувся додому, до мирного життя. Так тривало до 2022 року, коли українська земля знову здригнулася від смертоносних вибухів. Повномасштабна війна змусила чоловіка знову стати до лав українських захисників. Не чекаючи повістки, він добровільно з’явився у військкомат і в червні того ж 2022 року був мобілізований.
Ніс службу на Київщині, а з літа 2023 року — на Запорізькому напрямку, де точилися одні з найзапекліших боїв. Разом із побратимами неодноразово доводилося виходити на нульові позиції.
З кінця вересня 2023 року зв’язок із воїном було втрачено. Із 4 жовтня він офіційно вважався безвісти зниклим. Пошуки тривали півтора місяця. 14 листопада рідним повідомили про загибель Руслана Шинкарчука у бою 1 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
Світла пам’ять про Руслана Шинкарчука живе в серцях рідних, друзів та бойових побратимів. Його відвага, самопожертва та вірність Україні залишаться в пам’яті тих, хто його знав, і в історії нашої боротьби за свободу.
Пам’ятаємо. Шануємо. Вічна слава тобі, Герою!
