Пам’яті старшини ЗСУ Сергія Григоровича Кобильника та солдата ЗСУ Юрія Володимировича Мазуркевича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибокою повагою та сумом вшанувала пам’ять полеглих воїнів — Сергія Кобильника, який загинув чотири роки тому, та Юрія Мазуркевича, який загинув рік тому.
Сергій Кобильник народився 2 лютого 1987 року. Після закінчення школи працював у «Продоб’єднанні». У 2005 році був призваний на строкову службу, а згодом підписав контракт і продовжив службу прикордонником. Революція Гідності 2014 року, у якій він брав активну участь, надихнула його на рішучі дії. Сергій прийняв рішення стати на захист рідної землі.
У 2014–2021 роках він був учасником бойових дій на Сході України. 9 грудня 2021 року Герой відійшов у вічність. Сергій Кобильник був нагороджений Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «Захисник Вітчизни», нагрудним знаком «За зразкову службу», а також Відзнакою Командувача об’єднаних сил «Козацький хрест» II ступеня.
Юрій Мазуркевич народився 14 липня 1977 року в селі Голохвасти. Після закінчення восьми класів Антоновецької неповної середньої школи він вступив до Чорноострівського СПТУ №39, де здобував професію механізатора-водія. Навчальний заклад закінчив із відзнакою, після чого розпочав строкову військову службу. Після повернення з армії працював на різних роботах. У квітні 2024 року Юрія було мобілізовано. З травня по червень 2024 року він проходив курс підготовки за фахом механіка-водія МТЛБ. Після проходження спеціальних навчань ніс службу на Донецькому напрямку. Спочатку деякий час виконував обов’язки помічника кухаря, що йому дуже подобалося, а згодом працював із військовою технікою. Завжди відповідально ставився до своїх обов’язків і був готовий допомогти побратимам у будь-який момент. 9 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Пазено на Бахмутському напрямку Юрій Мазуркевич загинув унаслідок ворожого нападу.
Схиляючи голови перед світлою пам’яттю Сергія Кобильника та Юрія Мазуркевича, ми водночас зміцнюємо свою рішучість берегти те, за що вони віддали найдорожче. Їхня мужність, відданість Україні та незламна віра в свободу залишаються прикладом для кожного з нас. Нехай пам’ять про Героїв буде вічною, а їхні імена — вписаними у серця вдячних поколінь. Їхня жертва не марна, адже завдяки таким воїнам живе й бореться наша держава.
Вічна слава Героям!
