Пам’яті старшого сержанта ЗСУ Валерія Валентиновича Шевчука, солдата ЗСУ Руслана Віталійовича Стеця, штаб-сержанта ЗСУАндрія Геннадійовича Архарова та солдата ЗСУ Бориса Віталійовича Ястремського
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибокою шаною та вдячністю вшанувала пам’ять чотирьох мужніх захисників України — Валерія Шевчука, Руслана Стеця, Андрія Архарова та Бориса Ястремського.
18 липня минуло два роки з дня смерті Валерія Шевчука та рік з дня загибелі Бориса Ястремського, 19 липня минуло два роки з дня загибелі Руслана Стеця, а 20 липня минає рік з дня смерті Андрія Архарова.
Валерій Валентинович Шевчук (26 жовтня 1971 року – 18 липня 2024 року), житель с. Косогірка.
У юнацькі роки Валерій проходив строкову військову службу. Маючи за плечима досвід служби, у 2020-х роках підписав контракт зі Збройними Силами України та три роки служив у складі 3-ї окремої танкової Залізної бригади.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації, як військовослужбовець оперативного резерву, у лютому 2022 року був призваний на службу за мобілізацією та повернувся до своєї бригади. Брав участь в обороні та звільненні Київської, Харківської та Донецької областей та на південних рубежах України. 18 липня 2024 року, попри надану медичну допомогу, серце Захисника зупинилося.
За мужність, відданість Україні та вагомий внесок у захист держави Валерію Шевчуку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади».
Руслан Віталійович Стець (29 квітня 1999 року – 19 липня 2024 року), Житель с. Ясенівка.
У березні 2024 року Руслан Віталійович був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. До цього він уже мав військовий досвід, адже проходив строкову військову службу. Після проходження військової підготовки в Україні та Латвії служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі 3-ї окремої штурмової бригади.
19 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку життя молодого Захисника обірвалося. Руслан до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові.
За відданість Україні, мужність і самовіддане виконання військового обов’язку Руслану Стецю посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади».
Андрій Геннадійович Архаров (15 вересня 1973 року – 20 липня 2025 року) народився у місті Хмельницькому. Дитинство та шкільні роки провів у рідному місті, де навчався у загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув фах електрика. Згодом пройшов строкову військову службу в Закарпатті.
У мирний час певний період працював у Ярмолинецькій газовій конторі, сумлінно виконуючи свої професійні обов’язки. Мав активну громадянську позицію та не залишився осторонь, коли країна потребувала захисту — був учасником антитерористичної операції.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Андрій Геннадійович продовжив стояти на захисті Батьківщини. Перебував на фронті в Сумській області, де служив на посаді стрільця. Під час бойових дій отримав поранення та проходив лікування у шпиталі. На жаль, лікування не дало результатів — 20 липня 2025 року воїн відійшов у вічність.
За мужність, самовідданість та захист України Андрію Архарову посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади».
Борис Віталійович Ястремський (22 травня 1983 року – 18 липня 2025 року) народився у селі Шарівка. Закінчив Шарівську загальноосвітню школу.
Працював у службі охорони в Кам’янці-Подільському, згодом — на будівництві доріг. У роботі завжди був відповідальним і старанним.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Борис став на захист України. Отримавши повістку 25 лютого 2022 року, вже наступного дня прибув до військкомату. Брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту. Важку контузію отримав під Пісками. Після лікування повернувся до служби, де згодом отримав поранення на Курському напрямку — осколками були посічені обидві ноги. Попри складні випробування та лікування, Борис продовжував виконувати свій військовий обов’язок.
Востаннє рідні спілкувалися із Захисником 17 липня 2025 року. 18 липня 2025 року Борис Ястремський загинув.
За мужність, стійкість та відданість Україні Борису Ястремському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади».
Пам’ять про наших Героїв назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів, друзів і всіх мешканців Ярмолинецької громади. Їхні імена назавжди вписані в історію нашого краю та України. Вони віддали найдорожче — власне життя — заради миру, свободи й майбутнього нашої держави.
Їхній бойовий шлях, мужність, стійкість і безмежна відданість Батьківщині є прикладом справжнього патріотизму та сили духу. Подвиг кожного з них назавжди залишиться у пам’яті поколінь, а їхня жертовність нагадуватиме нам про високу ціну незалежності України.
Схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності перед нашими Захисниками.
Вічна шана і світла пам’ять Героям, які віддали своє життя за Україну.
