На Ярмолинеччині попрощалися із загиблим воїном майором Михайлом Чайковським
19 грудня на Ярмолинеччині попрощалися із полеглим у російсько-українській війні захисником Михайлом Чайковським, родом із с. Соснівки. Йому назавжди залишиться 28. Молодого бійця проводжали сотні людей. Грудневий день яснів сонцем й синявою майже весняного неба, та на очах у багатьох присутніх бриніли сльози...
Шлях воїна Михайло Чайковський обрав у юнацькі роки і йшов ним до останнього. Був кадровим офіцером Збройних сил України. За особисту відвагу, безстрашність та невтомний захист свого народу удостоєний багатьох нагород та медалей.
Михайло народився 1995 року в с. Соснівці, єдиний син у батьків. З 14-річного віку хлопець зостався без матері, тоді опіку над ним узяв дідусь по материній лінії. Після закінчення у рідному селі 9-річки вступив на навчання до Кам’янець-Подільського військового ліцею. Далі вирішив здобувати вищу військову освіту і обрав один із найпрестижніших вишів оборонного відомства — Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові.
2017 року Михайло успішно завершив навчання в Академії, отримавши звання молодшого лейтенанта. Того ж року в його житті відбулася ще одна важлива подія – юнак побрався зі своєю коханою дівчиною Василиною, наступного року у подружжя народилася донечка. Молода родина проживала у с. Косогірці.
Молодий офіцер Михайло Чайковський з 2017 року служив за контрактом у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Практично відразу потрапив на фронт, приєднавшись до захисників Світлодарської дуги – це земля, щедро полита кров’ю й прошита кулями та уламками усіх можливих калібрів.
За роки служби військовослужбовець пройшов шлях від командира взводу до командира стрілецького батальйону, від молодшого лейтенанта до майора. Вольовий, грамотний, він мав високий авторитет та повагу серед бійців. Бойове братерство дало йому близьких по духу людей: під час служби познайомився з родиною Романчича Ярослава та його дружини Євдокії, які стали для нього тими «батьками», яких він з юності не мав.
2018 року служив на Луганському напрямку (селище Кримське). 2019 рік – Горлівський напрямок (селище Зайцеве). 2020 рік – Маріупольський напрямок. 2021 рік – Волноваський напрямок.
Бачитися з дружиною і донькою вдавалося нечасто. Та ці зустрічі для Михайла були дуже важливими. Сім’я, родина, майбутнє – це те, що він захищав на фронті.
24 лютого 2022 року воїн зустрів на Донеччині. Із побратимами був на ділянках, де точилися найжорстокіші бої – Волноваха, Вугледар, Бахмут, Авдіївка. 12 грудня 2023 року з Авдіївського напрямку надійшла трагічна звістка про загибель майора Михайла Чайковського внаслідок ворожого обстрілу.
У вічність відійшла молода людина, однак досвідчений воїн. Співчуття дружині та доньці з родиною, рідним по дідусеві. Хай Господь дає сили пережити важку втрату.
Місцем останнього спочинку воїна стало кладовище у с. Косогірці.
Спочивай з миром, Герою! Царство Небесне та вічна пам'ять воїнові Михайлові
