Пам’яті сержанта ЗСУ Сови-Лісовця Володимира Олександровича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом і безмежною вдячністю вшанувала світлу пам’ять полеглого захисника — Володимира Сови-Лісовця. Минуло три роки від тієї трагічної миті, коли серце Володимира перестало битися на фронті. Але в серцях рідних, побратимів, друзів і всіх, хто його знав — він навіки залишиться символом мужності, гідності та незламної любові до Батьківщини.
Володимир народився 14 квітня 1989 року в селищі Ярмолинці, де навчався у загальноосвітній школі №2. Із юних років вирізнявся рішучістю, силою духу та щирим прагненням бути корисним людям.
Коли країна покликала — він не вагаючись став на захист. У 2015 році Володимир добровільно вступив до лав Збройних Сил України і був зарахований до 8-го окремого полку спеціального призначення — елітного підрозділу, який з 2014 року брав активну участь у боях на сході України.
З початком повномасштабного вторгнення Володимир боровся за Україну в найгарячіших точках — Київ, Буча, Донеччина, Луганщина.
30 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу Лисичанська, Володимир Сова-Лісовець загинув внаслідок ворожого обстрілу.
За свою відвагу, вірність присязі та безмежну любов до України Володимир Сова-Лісовець був удостоєний високих державних нагород:
Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно); Орден «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня; Медаль «За військову службу Україні»; Нагрудні знаки «За зразкову службу» та «Козацький хрест» ІІІ ступеня.
Світла пам’ять про Володимира Сову-Лісовця — сина рідної землі, відданого воїна, люблячого сина, чоловіка й батька — назавжди залишиться в історії Ярмолинецької громади. Його подвиг — це не лише частина великої української боротьби, а й приклад справжньої самопожертви заради майбутнього. Ми низько схиляємо голови перед його мужністю й вічно зберігатимемо його ім’я у наших серцях.
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у наших вчинках, у нашій боротьбі за свободу.
