Пам’яті солдата ЗСУ Каленюка Ігоря Володимировича та старшого солдата ЗСУ Рудого Олексія Сергійовича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом, щирою шаною та безмежною вдячністю вшанувала пам’ять двох відважних воїнів, вірних синів України — Ігоря Каленюка та Олексія Рудого.
16 липня минає рік з тієї болючої миті, коли серця цих героїчних воїнів зупинилися, залишивши по собі невимовний біль утрати та приклад справжньої самопожертви заради рідної землі.
Рудий Олексій Сергійович народився 22 березня 1997 року в селі Шарівка. У рідному селі, розпочав свій шлях у навчанні — від першого до п’ятого класу. Згодом проживав та продовжив навчання у селі Жищинці Городоцького району.
Уже в 19 років, усвідомлюючи важливість захисту своєї країни, Олексій підписав контракт на військову службу строком на три роки. Він став учасником бойових дій в зоні АТО/ООС.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Олексій без вагань повернувся до строю, аби разом із побратимами стати на захист Батьківщини.
Йому довелося пройти крізь найгарячіші напрямки фронту — Донецький, Херсонський, Харківський. Вісім років свого життя він віддав службі Україні.
Проте війна — це не лише битви зі зброєю, а й щоденна боротьба за життя. Через ускладнення зі здоров’ям, викликані військовими умовами, Олексій тривалий час перебував на лікуванні у військовому шпиталі.
16 липня 2024 року серце воїна зупинилося…
Україна втратила мужнього сина, який до останнього подиху залишався вірним присязі й любові до рідної землі.
Каленюк Ігор Володимирович народився 23 лютого 1977 року. Все своє життя він був прикладом мужності, сили духу та глибокої любові до рідної землі.
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Ігор не залишився осторонь. Вже наступного дня, 25 лютого, він добровільно став до лав Збройних Сил, аби боронити незалежність і майбутнє Батьківщини.
Свою службу Ігор проходив у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Обіймав посаду гранатометника — професійно, рішуче і з відданістю виконував бойові завдання. Його військовий досвід був не випадковим — у молоді роки Ігор Каленюк проходив строкову службу, тож добре знав, що таке дисципліна, відповідальність і бойове братство.
Його бойовий шлях проходив на найнебезпечніших ділянках фронту.
16 липня 2024 року, унаслідок ворожого артилерійського обстрілу в Луганській області Ігор Каленюк загинув. Смертельне поранення обірвало життя людини, яка до останнього подиху стояла на захисті нашої держави.
Пам’ять про Ігоря Каленюка — мужнього воїна, люблячого сина України, назавжди залишиться у наших серцях.
З глибокою вдячністю і болем у серці вшановуємо подвиг Героїв, які віддали життя за нас, за Україну, за мирне майбутнє наших дітей та онуків. Їх подвиг — це приклад самопожертви та безмежної відданості рідній землі.
Вічна слава і світла пам’ять Героям!
