У Ярмолинецькій громаді попрощалися з воїном Володимиром Дмитруком
У Ярмолинецькій громаді попрощалися з воїном Володимиром Дмитруком, який загинув на російсько-українській війні. Полеглого захисника провели у вічність із військовими почестями й схиливши голови у спільній молитві на центральній площі селища Ярмолинець.
Володимир Дмитрук народився 1988 року. Його дитячі та шкільні роки минули у с. Жилинцях. Далі юнак пішов здобувати професійну освіту – це були навчальні заклади у м. Хмельницькому та смт Чорний Острів, де він вивчився на кухара, кулінара борошняних виробів.
У батьків Володимира було двоє синів, тож багато своїх життєвих доріг він пройшов із братом Максимом. Володимир працював на будівництві у столиці, містах західної України, в Херсоні, Одесі. Коли у лютому 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення рф в Україну, разом із братом приєднався до тероборони і став на військовий облік у військкоматі.
У числі мобілізованих осіб братів направили на навчання, де вони відпрацьовували навички та вміння щодо виявлення і знешкодження вибухових пристроїв, освоювали тонкощі саперної справи з урахуванням стандартів НАТО. Після півторамісячної підготовки обидва стають бійцями 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Із серпня 2022 року – на передовій. Брали участь у боях за звільнення українських територій на Донецькому напрямку та операціях із зачистки визволених населених пунктів.
8 листопада Володимир, допомагаючи пораненому побратимові, сам отримав важке поранення в спину. На допомогу прийшов рідний брат. Однак травма була вкрай важкою, дорогою до лікарні солдат помер.
Сповнений бажання й рішучості йти вперед, для односельців, товаришів, побратимів Володимир був уособленням оптимізму та позитиву. А для усіх нас, чий спокій він відстоював у боях, Володимир Дмитрук назавжди залишиться Героєм, який віддав своє життя за Україну.
Доземний уклін матері Героя, співчуття братові, доньці й усім, хто знав Володимира і дорожив ним. Хай Господь прийме світлу душу воїна, Царство Небесне і вічна пам'ять.
Слава Герою!
