Пам’яті молодшого сержанта ЗСУ Корнілецького Ярослава Олександровича та капітана (посмертно) ЗСУ Зозулі Владислава Ярославовича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибокою шаною і невимовним болем вшанувала пам’ять наших захисників — Корнілецького Ярослава Олександровича, 8 червня минув рік з того трагічного дня, коли життя воїна обірвалося на полі бою та Зозулі Владислава Ярославовича, з дня загибелі якого сьогодні минає 2 роки.
Ярослав Корнілецький народився та провів своє дитинство в селі Корначівка, Саме там він зробив свої перші кроки в навчанні — пішов до місцевої школи. Після завершення дев'яти класів обрав фах лісівника та вступив до Сторожинецького лісового коледжу на Буковині.
Після навчання працював на Чемеровеччині, на підприємстві «Агроліс». Згодом змушений був поїхати за кордон у пошуках заробітку.
Втім, із перших днів великої війни серце Ярослава не дозволило залишитись осторонь. У березні 2022 року він добровільно повернувся в Україну та став до лав Збройних Сил. Служив у батальйоні територіальної оборони міста Хмельницький. Був на найнебезпечніших напрямках фронту — Донеччина, Сумщина, Херсонщина. Відзначався мужністю, відповідальністю й відданістю побратимам і Батьківщині.
8 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Ольгівка на Херсонщині, Ярослав загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та народу України.
За проявлену звитягу Ярослав Корнілецький був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».
Владислав Зозуля народився та зростав у селі Шевченкове. Його перші кроки до знань починались у стінах Ярмолинецької школи №2. Після закінчення школи Владислав вирішив присвятити себе служінню Україні, саме тому своє подальше навчання продовжив у військовому навчальному закладі.
У 2021 році, одразу після завершення навчання, Владислав став до лав Збройних Сил України. Його шлях був непростим, але гідним: він пройшов іноземне стажування, взяв участь у вивізних програмах та почав виконувати бойові завдання: вогневі операції в складі екіпажу, пошуково-рятувальні місії та медичну евакуацію поранених.
Владислав служив у військовій частині на Полтавщині. Як бортовий технік вертольота Мі-8, він неодноразово вирушав у найнебезпечніші бойові рейси — особливо після повномасштабного вторгнення. Його небо було полем битви, де він щодня ризикував життям, рятуючи інших.
9 червня 2023 року Харківщина стала місцем останнього польоту Владислава. Під час виконання бойового завдання екіпаж не повернувся. Серед загиблих був і він — син України, хоробрий і вірний своїй присязі до кінця.
Владислава поховали з військовими почестями на Алеї Слави в селищі Ярмолинці. Там тепер палає вогонь пам’яті, а поруч — його ім’я серед безсмертних.
За мужність, самопожертву та вірність присязі Владислав Зозуля був посмертно удостоєний Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня — однієї з найвищих державних відзнак за героїзм у боротьбі за незалежність України. Також нагороджений Нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня та Нагрудним знаком «Ветеран війни – Учасник бойових дій».
Пам’ять про Ярослава Корнілецького та Владислава Зозулю житиме в серцях кожного, хто знав їх особисто або лише почув про їхню звитягу. Вони були не просто військовими — вони були синами України, що з власної волі пішли на війну, щоб захистити нашу землю, наші родини, наше майбутнє. Схиляємо голови перед їхньою відвагою, перед їхньою жертвою, перед їхнім вибором.
Слава Героям! Світла пам’ять!
