Пам’яті молодшого сержанта ЗСУ Бахтова Андрія Григоровича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом, щирою шаною та безмежною вдячністю вшанувала світлу пам’ять відважного воїна, вірного сина України – Андрія Бахтова.
10 серпня минуло три роки з тієї трагічної миті, коли зупинилося серце мужнього захисника – Андрія Григоровича.
Андрій народився 9 травня 1975 року, проживав у селі Нове Село, здобув дві вищі освіти: за першим фахом – викладач фізичної культури і спорту, за другим – практичний психолог. Він був відданим своїй справі тренером, наставником для молоді, прикладом сили духу, витримки та патріотизму.
Брав участь у миротворчих місіях в Югославії. Під час Революції Гідності входив до керівництва Самооборони Майдану у місті Хмельницькому. Після анексії Автономної Республіки Крим, Андрій Бахтов разом із побратимами із миротворчих місій долучився до створення добровольчого батальйону МВС «Миротворець», став заступником командира. Звільняв Слов’янськ, Попасну, Торецьк, Майорське Нью – Йорк. У серпні 2014 року з батальйоном опинився в Іловайську.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Андрій Григорович знову став на захист Батьківщини. Він приєднався до добровольчого формування територіальної громади «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України імені Сергія Михальчука.
10 серпня 2022 року, під час запеклих боїв поблизу Зайцевого Бахмутського району на Донеччині, життя Героя трагічно обірвалося. Він загинув, боронячи рідну землю та її майбутнє.
За особисту мужність і героїзм Батова Андрія Григоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та медаллю «За військову службу Україні».
Світла пам’ять про Бахтова Андрія – сина рідної землі, відданого воїна, люблячого сина, чоловіка та батька – назавжди залишиться в історії Ярмолинецької громади. Андрій Григорович – це приклад справжнього патріота, який упродовж життя набув знань, але не зволікав, коли настав час стати на захист країни. Він пожертвував майбутнім заради безпеки рідних і всіх українців. Його пам'ять житиме серед тих, хто любить Україну і бореться за її свободу. Ми низько схиляємо голови перед його мужністю й вічно зберігатимемо його ім’я у наших серцях.
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті у наших вчинках, у нашій боротьбі за свободу.
Вічна слава і світла пам’ять Герою!
