Сьогодні Ярмолинеччина попрощалися із загиблим на російсько - українській війні воїном - земляком Олексієм Зарембою
Олексій народився 1 жовтня 1981 року у Ярмолинцях. Тут і зростав допитливим та енергійним хлопчиком. На жаль, родина осиротіла після трагічної загибелі матері у автотрощі. Ще зовсім маленькими Олексійко та його сестричка Вероніка залишились під опікою своєї бабусі Ганни, яка замінила для них і материнське, і батьківська виховання.
Згодом хлопчик пішов навчатись до Ярмолинецької загальноосвітньої школи N1.
Серед безлічі професій та вподобань, Олексія з дитинства захоплювала сама мирна робота - будівництво та ремонти. Навчався від інших майстрів, лише споглянувши, як вони відновлюють старі та зводять нові будинки. Тому після строкової служби в армії вступив до фахового навчального закладу, щоб вдосконалити не лише практичні навички, а й здобути теоретичні знання із робітничої професії. Працював на різних роботах, адже під силу йому було усе - від укладання плитки та штукатурки до сантехніки та надвірних і дизайнерських робіт.
За словами сестри Вероніки, Олексій з дитинства був веселим, непосидючим, завжди перебував у русі. Мав багато друзів, був щирий, усім прагнув допомогти. А люди поважали його за золоті руки та неймовірну працездатність.
Особисте життя Олексія складалось непросто. Два попередні шлюби подарували донечку та сина. У третьому, цивільному, шлюбі чоловік знайшов гармонію душі. Разом із дружиною проживав у Волочиській громаді. Займався розбудовою власного господарства, допомагав людям.
До війська Олексій пішов за мобілізацією. Проходив навчання, а опісля опинитися на найгарячішому напрямку - Донецькому.
Зв'язок із рідними перервався у кінці серпня, далі сестрі прийшло сповіщення, що Олексій зник безвісти. Але з часом Вероніку повідомили, що потрібно поїхати на упізнання у Дніпро.
" Це було дуже і дуже важко, - ділиться пережитим сестра Олексія, - Не знаю, як вистачило сили, але брата я упізнала".
В останню путь Олексія Зарембу проводжали у рідному селищі Ярмолинці. На центральну площу прийшли рідні, знайомі, друзі, небайдужі люди. Чин похорону звершили священики Ярмолинецького округу ПЦУ під очільництвом благочинного о. Миколая Ковалика разом із настоятелем Римо - Католицького храму Святих Петра і Павла о. Петром Міщуком.
Від Ярмолинецької селищної ради прощальну промову виголосив заступник селищного голови Іван Березовський. Земляки вшанували Героя квітами. Вічний спочинок воїн знайшов на кладовищі у рідному селищі.
Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам...Невинно вбитому воїну Олексію Вічна Пам'ять та Царство Небесне...
