Михайло мав золоті руки і добре серце
Сьогоднішній теплий осінній день у нашій громаді був затьмарений скорботною подією - земляки назавжди прощалися із 33- річним ярмолинчанином, солдатом Михайлом Поплавським, який загинув, обороняючи Україну від російської агресії. Михайло Юрійович Поплавський народився 18 листопада 1991 року у селищі Ярмолинці. Зростав жвавим та допитливим хлопчиком, любив спілкуватися та швидко налагоджував комунікацію із однолітками. Навчався у Ярмолинецькій загальноосвітній школі N1. Ще із підліткового віку любив працю, особливо вдавалось йому майстрування власними руками. З інтересом Михайлик переймав досвід чоловіків, які виконували ремонтні роботи. Отож швидко навчився використовувати сучасні матеріали та виявляв не лише здібності майстра, а й дизайнерський хист. Тому після закінчення 9 класів обрав професію будівельника та пішов її здобувати у стіни місцевого професійного ліцею. За роки навчання набув впевненості та майстерності в обраному ремеслі, тому швидко здобув визнання у рідному селищі та інших населених пунктах завдяки сумлінню та здатності працювати якісно та швидко.
Старша сестра Михайла Лілія згадує брата як людину світлу та надзвичайно добру. Його золоті руки залишили гарний слід в оселях та садибах багатьох земляків.
Ще у зовсім молодому віці юнак пережив передчасну смерть обох батьків через важку хворобу. Але зумів знайти власну стежку у житті, утвердитися як висококваліфікований майстер, добра, щира людина, яка завжди вислухає, порадить, допоможе...
На захист України Михайло став у кінці 2024 року. Після проходження спеціальних навчань він служив у складі спеціалізованого штурмового батальйону " Шквал".
Часто телефонував сестрі, яка разом із родиною мешкає на Львівщині, завжди хвилювався про здоров'я улюбленої бабусі Лесі Михайлівни, яка чекала онука у рідному селищі. Але ворог обірвав усі плани та мрії. Михайло Поплавський загинув 16 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Рубіжне на одному із найгарячіших напрямків - Покровському.
У рідному селищі воїна на щиті зустрічали люди, схиливши коліна та серця. Чин похорону Героя звершили священники Ярмолинецького округу ПЦУ під очільництвом о.Миколая Ковалика у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, селище Ярмолинці.
Прощання із Михайлом продовжилось на центральній площі селища, де згадуване духовенство завершило чин панахиди, а прощальну промову від імені жителів краю виголосив Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк. Земляки вшанували Героя живими квітами, чин поховання відбувся з усіма військовими почестями. Вічний спочинок воїн знайшов на місцевому цвинтарі. У Михайла залишилось двоє неповнолітніх діток. Щирі співчуття усім рідним Героя, друзям, близьким, побратимам.
Вічна Пам'ять і Царство Небесне невинно убитому воїну Михайлу....
