Повернувся додому назавжди
І знову сум та біль втрати оповив нашу громаду. Тривожна звістка з фронту сколихнула не лише село Шарівку, а й й усі сусідні села, усю Ярмолинеччину – загинув, захищаючи Україну, наш земляк, шарівчанин Олег Іванович Довжний.
Сьогодні молодого бійця односельчани та жителі громади провели в останню земну дорогу.
Народився Олег 9 серпня 1989 року у селі Шарівка, колишнього Ярмолинецького району. Згодом родина переїхала проживати до міста Армянськ (АР Крим). Саме там хлопчик зростав, усім серцем полюбив море, риболовлю, сонячне узбережжя. Там і пішов до першого класу загальноосвітньої школи. Навчався дуже гарно, у молодших класах був відмінником. Жвавий, непосидючий, крім успіхів у науках, мав чудові результати у спорті. Найбільше Олег полюбляв футбол, брав участь у шкільних та міських турнірах.
У 2013 році родина повернулась у рідне село Шарівку, на Поділля. За той час у Олежика з’явилась молодша сестричка Яна. Закінчував школу уже тут, а по її завершенні вирішив здобути професію кухаря, бо ще з юних років любив готувати. Навчався у Хмельницькому професійному навчальному закладі. Але кухарство так і залишилося лише приємним хобі. Працював Олег з батьком на будівництві – машиністом крана. Компанія будувала житло по всій території України, тому Олегові з батьком часто доводилось бувати у відрядженнях.
Юнак мужнів, дорослішав. У серце його прийшло щире, ніжне кохання. У цивільному шлюбі із його обранницею народився син Микола – його продовження. Так сталося, що стосунки тривали недовго, але сина любив усім серцем і пишався ним.
На будівництві працював до 2020 року, а далі трудився на різних роботах.
Коли почалася війна, перебував вдома. До війська приєднався за мобілізацією. Служив на різних напрямках, кілька разів був у відпустці. Останнє службове відрядження Олега було на Покровський напрямок, де виконував завдання у складі військового формування Національної гвардії України «Червона калина».
Про старшого брата його рідна сестричка Яна згадує лише усе найкраще. «Він добрий був, любив людей, не конфліктував ніколи», - розповідає Яна.
У рідному селі Шарівка сьогодні проживає мати Олега – Ольга Миколаївна. Батько, на жаль, уже помер. Для матері така втрата – непомірна, біль – невиліковний, так само як для всіх рідних та близьких.
Церемонія прощання із воїном Олегом відбулася на площі 600-річчя Ярмолинець. Люди прийшли, щоб подякувати захисникові, який віддав найдорожче, що мав – власне життя – за Україну, яку любив усім серцем.
Чин панахиди звершили священники Ярмолинецького округу ПЦУ та військовий капелан.
Прощальну промову від земляків виголосив заступник Ярмолинецького селищного голови Іван Березовський. Слова співчуття рідним звучали і від бойового побратима Олега Довжного. Присутні вшанували Героя квітами під журливу мелодію. Царство Небесне, Вічна Пам’ять Тобі, Воїне, Герою… Хай Господь упоїть твою душу разом із праведниками. А громада пам’ятатиме і шануватиме ім’я Олега Івановича Довжного як свого Героя.
Щирі співчуття та доземний уклін матері, усім рідним, близьким, друзям, односельчанам, бойовим побратимам.
Місцем вічного спочинку воїна стане кладовище в рідній Шарівці.
