Пам’яті солдата ЗСУ Чорнія Олега Петровича
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом і безмежною вдячністю вшанувала пам’ять нашого земляка, захисника — Чорнія Олега Петровича. Сьогодні, 6 лютого, минає два роки з дня, коли він відійшов у вічність, віддавши найдорожче — своє життя.
Олег Петрович народився 22 липня 1982 року. У рідному селі Косогірка минули його дитинство та юнацькі роки, там він навчався у Косогірській школі й зарекомендував себе як наполегливий і здібний учень, завершивши навчання з відзнакою.
Маючи щиру зацікавленість до автомобілів і техніки, після закінчення школи він вступив до Новоушицького технікуму механізації сільського господарства. Після здобуття освіти та отримання диплома був призваний на строкову військову службу. Повернувшись додому, Олег влаштувався на роботу в місті Хмельницький, згодом опанував кілька будівельних професій і працював на будівництвах, у тому числі за межами рідного краю.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Олег Чорній прагнув стати на захист Батьківщини добровольцем. Однак через нещасний випадок і отриману травму ноги мобілізацію було відтерміновано. До лав Збройних Сил України Олег Петрович вступив у 2023 році.
3 лютого 2024 року зв’язок із Олегом обірвався. Напередодні він повідомив рідних, що вирушає на бойове завдання. Згодом родина отримала офіційне повідомлення про те, що він вважається зниклим безвісти. Близькі не втрачали надії та вірили, що Олег живий.
В січні 2026 року мати отримала сповіщення про те, що її син, солдат Чорній Олег Петрович, загинув 6 лютого 2024 року внаслідок бойових дій під час захисту України в селі Рівнопіль Донецької області.
Світла пам’ять про Олега Чорнія живе в серцях рідних, друзів та бойових побратимів. Його відвага, самопожертва та вірність Україні залишаться в пам’яті тих, хто його знав, і в історії нашої боротьби за свободу.
Пам’ятаємо. Шануємо. Вічна слава тобі, Герою
