Пам’яті майстер-сержанта ЗСУ Володимира Володимировича Гуменюка та солдата ЗСУ Віталія Олексійовича Альміза
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибоким сумом і вдячністю вшанувала пам’ять двох воїнів-захисників України — Володимира Гуменюка, від дня загибелі якого 7 березня минуло чотири роки, та Віталія Альміза, який загинув 7 березня три роки тому.
Володимир Володимирович Гуменюк народився 13 травня 1975 року. Дитинство провів у рідному селі. Після завершення навчання у школі здобув фах столяра. Робота з деревиною була справою, яку він по-справжньому любив. Виготовляв на замовлення вікна, двері, столи, бесідки. Також працював на різних роботах — на хлібозаводі та на автозаправній станції.
Навесні 2015 року Володимир отримав повістку з військкомату і відтоді ніс службу в лавах Збройних Сил України.
З 2021 року проходив службу у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, виконував бойові завдання із захисту України на Луганському напрямку. Був командиром кулеметного взводу.
Востаннє на зв’язок із рідними виходив 6 березня 2022 року. Із березня 2022 року до вересня 2023 року офіційно вважався зниклим безвісти.
Тіло захисника Україна повернула в межах обміну з противником. Після проведення експертизи ДНК на початку вересня 2023 року рідних повідомили про загибель військовослужбовця Володимира Гуменюка 7 березня 2022 року поблизу міста Попасна Луганської області.
Володимир Гуменюк був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), пам’ятним нагрудним знаком «Захиснику України», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Йому також присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади» (посмертно).
Віталій Олексійович Альміз народився 24 травня 1980 року. Навчався у Хмельницькій загальноосвітній школі №20. Після її закінчення розпочав військову службу в українсько-польському миротворчому батальйоні.
Після служби працював на залізниці у воєнізованій охороні, згодом став будівельником та створив власну будівельну бригаду. Довгий час працював у Польщі, однак перед повномасштабним вторгненням повернувся в Україну.
Добровільно вступив до лав добровольчого формування територіальної громади «Авангард», а в жовтні 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив в окремому стрілецькому батальйоні.
Віталій загинув під час виконання бойового завдання 7 березня 2023 року в районі села Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області.
Віталій Альміз був нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (посмертно) та медаллю «За військову службу Україні» (посмертно). Йому також присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади» (посмертно).
Світла пам’ять про Володимира Гуменюка та Віталія Альміза житиме в серцях рідних, бойових побратимів і всіх жителів громади. Їхня відвага, самопожертва та відданість Україні назавжди залишаться прикладом честі та служіння державі.
Схиляємо голови у скорботі й вдячності перед тими, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Вічна пам’ять і шана Героям України.
