Пам’яті прапорщика ЗСУ Садомського Едуарда Леонідовича, солдата ЗСУ Баніти Олександра Валерійовича, старшого солдата ЗСУ Шпака Олексія Михайловича.
Сьогодні Ярмолинецька селищна рада вшанувала пам’ять наших захисників: Едуарда Садомського, з дня загибелі якого 4 квітня минуло 4 роки, Олександра Баніти — 5 квітня минуло 2 роки, та Олексія Шпака, з дня загибелі якого сьогодні минає 2 роки.
Едуард Леонідович Садомський народився 23 листопада 1973 року в селі Коритна.
Перший армійський досвід отримав у розвід-роті Повітряно-десантних сил у м. Болграді.
З початку квітня 2022 року він боронив Україну на найгарячіших рубежах Ізюмського напрямку на Харківщині. 4 квітня 2022 року в селі Бражківка Ізюмського району отримав вибухову травму, несумісну з життям.
Його життя обірвалося, але подвиг назавжди залишиться в серцях людей.
За незламну відвагу та вірність Україні Указом Президента №262/2022 Едуарда Леонідовича Садомського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади» (посмертно).
Олександр Валерійович Баніта народився 27 жовтня 1988 року в селі Кадиївка. Дитячі роки провів у рідному селі, де навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класів вступив до професійного навчального закладу №4 міста Хмельницького, де здобув професію механіка.
З дитинства любив навчання, особливо добре йому давалися предмети природничо-математичного циклу. Здобувши робітничу професію, повернувся до рідного села та працював на підприємстві СТОВ «Хорос-Плюс».
Восени 2022 року Олександр свідомо і добровільно став на захист України.
У квітні 2024 року зв’язок із Захисником обірвався, і родина отримала сповіщення про те, що він вважається зниклим безвісти. Згодом за результатами ДНК-експертизи тіло воїна було ідентифіковано.
Олександр Баніта героїчно загинув 5 квітня 2024 року в районі населеного пункту Бердичі Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини.
Олександр Валерійович нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
Олексій Михайлович Шпак народився 6 серпня 1972 року в селі Нове Село. Тут минули його дитячі роки. З раннього віку вирізнявся допитливістю, відкритістю та любов’ю до спорту, особливо до футболу. Навчався у Новосільській середній школі.
Після закінчення школи здобув робітничу спеціальність у професійно-технічному навчальному закладі Хмельницького, отримавши кваліфікацію газоелектрозварювальника. Працював зварювальником на станкобудівному заводі на станції Ярмолинці, звідки був призваний на строкову військову службу.
Після служби опанував будівельні спеціальності та працював у різних містах, зокрема в обласному центрі та Києві. Перед повномасштабним вторгненням працював в охоронній фірмі.
На початку лютого 2023 року Олексій прийняв рішення приєднатися до Збройних Сил України. Після підготовки ніс службу на Запорізькому, Харківському та Покровському напрямках, виконував бойові завдання. Завдяки щирості та відкритості здобув повагу побратимів.
Олексій Шпак загинув 6 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Тривалий час вважався зниклим безвісти, і лише за результатами ДНК-експертизи його тіло було ідентифіковано та повернуто додому.
Олексію Михайловичу присвоєно звання «Почесний громадянин Ярмолинецької територіальної громади» (посмертно).
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших Героїв. Їхній подвиг, мужність і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжньої любові до України. Вони віддали найдорожче — своє життя — за мир і майбутнє рідної землі. Наш обов’язок — пам’ятати їх, берегти цю пам’ять і бути гідними їхньої жертви.
Вічна слава Героям!
